Тема 2. Травлення

Урок 1. Травна система

Урок 2. Робота травної системи й регуляція травлення

Урок 3. Проблеми травної системи

Чинники, що негативно впливають на розвиток хвороб органів травлення людини.

1. Шкідлива їжа.

2. Лікарські препарати.

3. Різні напої з консервантами і барвниками.

4. Незбалансоване і нерегулярне харчування (надлишок/нестача жирів, білків і вуглеводів).

5. Харчування в різні години.

6. Постійне вживання «агресивних» компонентів (солоне, гостре, гаряче тощо).

7. Уживання неякісних продуктів.

8. Лікарські засоби.

9. Мікроорганізми, тобто бактерії, віруси.

10. Зараження паразитами (такими, як стрічкові черв'яки, сисуни, круглі черв'яки).

11. Систематичне тютюнокуріння.

12. Негативні емоції та часті стреси.

13. Генетична схильність до хвороб травного тракту.

14. Автоімунні захворювання — організм з якихось причин починає атакувати внутрішні органи.

1. Хвороби шлунково-кишкового тракту викликані психічними розладами:

1. Анорексією в побуті часто назива­ють хворобливу худорлявість. Однак анорексія —

це психічний розлад, що характеризується хворобливим бажанням схуднути. Ще 30 років тому вчені вважали, що на нервову анорексію страждають майже 2—3 % населення Землі. Через 10 років кількість випадків анорексії збільшилася вдвічі. Результати останніх досліджень засвідчують, що нині це захворювання трапляється вже у 16—20 % осіб.

Найперший симптом, за яким можна запідозрити розвиток анорексії, —людина намагається схуднути, не будучи повною.

Як уважають провідні дієтологи, якщо дівчинка за зросту 170 см і ваги 55 кг збирається «скинути» кілька зайвих кілограмів, то це має нас­торожити. Але якщо вона продовжує спроби схудну­ти за ваги менш ніж 50 кг, то потрібно відвести її до фахівця.

2. Терміном «булімія» дедалі частіше позначають звичайну обжерливість. Але варто зазна­чити, що це розлад психіки, за якого людина майже не може контролювати власний апетит і кількість їжі, що з'їдається.  Їжа для людини — це сильний антидепресант, який «запускає» механізм виділення гормонів задоволення, за рахунок чого вона позбавляється тривоги і що допомагає їй розслабитися.

Постійне переїдання призводить до повноти і на­віть ожиріння, хоча зайва вага — це не головна озна­ка того, хто страждає на булімію. Однак серед пов­них жінок кожна друга «заїдає» свої стреси, а чверть таких жінок справді страждають на булімію.

Жінки надають гарній фігурі особливого значення, і в разі булімії боротьба із зайвою вагою стає важливою. Проте основна проблема, що виникає під час епізодів переїдання, — страх утрати контролю за ситуацією. У цьому випадку — за кількістю з'їденого.

Ті, хто страждає на булімію, — гурмани й естети. Їжа для них — задоволення і наркотик. Іноді вони навіть не можуть нормально працювати, оскільки протягом робочого дня їхні думки постійно повертаються до того, як вони прийдуть із роботи, приготують щось смачне і з'їдять.

У процесі поглинання їжі контроль апетиту зникає, людина не може зупинитися і з'їдає все, що знайде. І нерідко кількість з'їденого перевищує можливості звичайної людини.

Як пояснюють психологи, при цьому людина чудово розуміє, що наступний шматок їжі — уже зайвий, однак не може зупинитися тягнутися до нього.

Іноді бажання негайно щось з'їсти виявляється настільки сильним, що людина може кинути най­важливіші справи і майже бігом попрямувати до холодильника.

2. Захворювання органів шлунково-кишкового тракту не бактеріального походження:

•  хронічний гастрит чи виразка шлунка, що характеризується частим ниючим болем у верхній частині живота, нудотою;

•  виразка дванадцятипалої кишки, що супроводжується болем, який виникає натщесерце або через 1—2 год. після їжі;

•  гострий холецистит — запалення жовчного міхура, що викликає біль у правому підребер'ї, який віддає у праву лопатку; може спостерігатися підвищення температури;

•  панкреатит — запалення підшлункової залози, що викликає оперізуючий біль у верхній половині живота, який віддає в поперек;

•  метеоризм — накопичення газів у кишечнику, спостерігається відчуття важкості в животі, відри­жка, інтенсивний переймоподібний біль. Ця хвороба є ускладненням, що спричиняється іншими хворобами шлунково-кишкового тракту.

 • гострий апендицит — запалення (інколи гнійне) червоподібного відростка слі­пої кишки. Симптомами його виникнення можуть бути: тупий біль у правій частині живота нижче пупка (інколи у верхній частині живота), нудота і блювання, білий наліт на язиці; часто підвищується температура; біль загострюється, якщо натиснути на живіт у районі пупка і різко відпустити. У дітей зазвичай напад апендициту починається як кишковий розлад. Тому, якщо навіть невеликий розлад супроводжу­ється підвищенням температури, слід негайно викликати лікаря. До приходу лікаря не вживати жодних знеболювальних, послаблювальних засобів. Хворому можна лише пити. На місце болю покласти пузир із льодом. Якщо всі симптоми зникають і хво­рому не була зроблена операція, то гострий апенди­цит перетворюється на хронічний. Його лікування — лише хірургічне.

3. Хвороби шлунково-кишкового тракту викликані  бактеріями:

Травна система є одним зі шляхів потрапляння в організм людини збудників інфекцій, токсинів (отруйних речовин, що виробляються живими клітинами або організмами) та небезпечних речовин. Тому дуже важливим є дотримання правил профілактики шлунково-кишкових хвороб.

Захворювання органів травної системи

Захворювання	Причини виникнення	Симптоми	Заходи профілактики
Карієс	Виникає внаслідок руйнування покривів зубів під дією бактерій або фізичних чи хімічних чинників.	Ознаки карієсу: утворення дірок у зубах	Дотримання правил гігієни зубів та ротової порожнини, повноцінне харчування
Харчові отруєння	Виникають унаслідок потрапляння до організму з їжею отруйних продуктів.	Ознаки отруєння: біль у животі, блювота, пронос, головний біль, запаморочення	Уживання в їжу тільки якісних продуктів. Відмова від уживання незнайомих продуктів
Сальмонельоз	Виникає внаслідок потрапляння до організму бактерій із групи сальмонел від хворих людей або тварин. Також джерелом зараження можуть бути зовні здорові люди, які є носіями інфекції.	Ознаки сальмонельозу: біль у животі, блювота, пронос, головний біль, запаморочення	Уживання в їжу тільки якісних продуктів, не заражених бактеріями (м’яса, молока, яєць), дотримання правил особистої гігієни
Ботулізм	Виникає внаслідок потрапляння до організму токсину, який виробляють палички ботулізму. Ці бактерії інфікують м’ясні, овочеві й рибні консерви, солону й копчену рибу, ковбасу.	Ознаки ботулізму: біль у животі, головний біль, запаморочення, блювота, запори, порушення зору, мовлення, ковтання й дихання	Уживання в їжу тільки якісних продуктів і тільки відповідно до терміну їх придатності. Відмова від уживання консервів з банок, які роздулися. Дотримання правил зберігання й кулінарної обробки продуктів
Дизентерія	Виникає внаслідок потрапляння до організму дизентерійної палички (бактеріальна дизентерія) або дизентерійної амеби (амебна дизентерія).	Ознаки дизентерії: слабкість, нездужання, нудота, іноді блювота, пронос, підвищення температури	Дотримання правил особистої гігієни, миття та правильна кулінарна обробка продуктів
Холера	Виникає внаслідок потрапляння до організму холерного вібріона через молоко, воду, продукти або предмети, з якими контактував хворий. Збудник холери може траплятися в при­родних водоймах.	Ознаки холери: сильний пронос, блювота, можливі судоми	Дотримання правил особистої гігієни, миття та правильна кулінарна обробка продуктів
Гельмінтози (глистяні захворювання)	Виникають унаслідок потрапляння до організму паразитичних червів — глистів. Залежно від виду гельмінта (паразита) розвивається  ураження того або іншого органа з відповідними симптомами.	Загальними ознаками є втрата ваги, нездужання, дратівливість	Дотримання правил особистої гігієни, уживання в їжу тільки якісних продуктів, які пройшли кулінарну обробку

  •  Назва «ботулізм» виникла від латинського слова «ботулюс» — ковбаса. Це за­хворювання вперше описали як наслідок уживання в їжу кров’яних ковбас ще у XVIII ст.

•  Ботулотоксин, який спричиняє розвиток ботулізму, використовується в меди­цині для виготовлення косметичних засобів (наприклад, ботоксу).

Урок 4. Узагальнення знань з теми